гіпотаксис

гіпота́ксис

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпотаксис — -у, ч., грам. Те саме, що підпорядкування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіпотаксис — ГІПОТА́КСИС, у, ч., лінгв. Підрядний зв'язок між реченнями. Українська і білоруська літературні мови до другої половини XVII ст. мали близький синтаксис. Словник української мови у 20 томах
  3. гіпотаксис — гіпота́ксис (від грец. ύπόταξις – підрядність) підрядний зв’язок між реченнями. Словник іншомовних слів Мельничука