1. Орфографічний словник української мови

двійчатка

двійча́тка

множинний іменник

предмет, який має дві однакові частини

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двійчатка — див. близнята Словник синонімів Вусика
  2. двійчатка — ВИ́ЛА (сільськогосподарське знаряддя з кількома довгими ріжками на держаку), ГА́БЛІ діал.; ДВІЙЧА́ТКА (з двома ріжками). Іван вилами перевертав гній (С. Чорнобривець); Тітка Василина підставляє дівчині держало ґабель, вона хапається за них і зіскакує на землю (М. Стельмах). Словник синонімів української мови