декремент
декреме́нт
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декремент — -у, ч. 1》 Від'ємне прирощення величини, на яку автоматично зменшується за певних умов інша величина. 2》 Кількісна характеристика ослаблення згасаючих коливань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декремент — ДЕКРЕМЕ́НТ, у, ч. 1. фізл. Послаблення нервового збудження в процесі його поширення вздовж нервового або м'язового волокна в організмі тварин. Поширення збудження в безмієлінових волокнах іде з декрементом. Словник української мови у 20 томах
- декремент — декреме́нт (від лат. decrementum – зменшення) кількісна характеристика ослаблення згасаючих коливань. Словник іншомовних слів Мельничука