декремент

декреме́нт

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декремент — -у, ч. 1》 Від'ємне прирощення величини, на яку автоматично зменшується за певних умов інша величина. 2》 Кількісна характеристика ослаблення згасаючих коливань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. декремент — ДЕКРЕМЕ́НТ, у, ч. 1. фізл. Послаблення нервового збудження в процесі його поширення вздовж нервового або м'язового волокна в організмі тварин. Поширення збудження в безмієлінових волокнах іде з декрементом. Словник української мови у 20 томах
  3. декремент — декреме́нт (від лат. decrementum – зменшення) кількісна характеристика ослаблення згасаючих коливань. Словник іншомовних слів Мельничука