деревій

дереві́й

іменник чоловічого роду

рослина

збірн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деревій — -ю, ч. Трав'яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деревій — Багаторічна трав'яниста рослина або напівкущ родини складноцвітих, поширена в зоні помірного клімату пн. півкулі; бл. 100 видів; в Україні найпоширеніший д. звичайний; лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
  3. деревій — ДЕРЕВІ́Й (трав'яниста лікарська рослина), КРИВА́ВНИК (КРОВА́ВНИК) розм. Понуро дивився Варчук на білу квітку деревію, по якій сонно повзала оса (М. Стельмах); Де ступить (дівчина) — з-під ноги порскає ромен, куди кине оком, там з'явиться деревій, або кривавник (Б. Харчук). Словник синонімів української мови
  4. деревій — Дереві́й, -ві́ю, -ві́єві, -ві́єм Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. деревій — ДЕРЕВІ́Й, ю, ч. Трав’яниста запашна лікарська рослина родини складноцвітих. Жарко дихає материнка, п’яним духом дише деревій (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. деревій — Деревій, -вію м. раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. см. бождеревок. Словник української мови Грінченка