1. Орфографічний словник української мови

держилюд

держилю́д

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держилюд — ДЕРЖИЛЮ́Д, а, ч., зневажл., рідко. Те саме, що держимо́рда. Не боюсь я царів держилюдів, — Хоч у них є солдати й гармати (Фр., XI, 1952, 8); Хай тебе грім покара, Держилюде, що родишся катом! (Граб., І, 1959, 469). Словник української мови в 11 томах