1. Орфографічний словник української мови

дзиґар

дзиґа́р

іменник чоловічого роду

годинник

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзиґар — Дзиґар: — годинник [51] Словник з творів Івана Франка
  2. дзиґар — -я, ч., заст. Годинникар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзиґар — ДЗИҐА́Р див. дзиґарі́. Словник української мови у 20 томах
  4. дзиґар — дзи́ґар I.(зи́ґар) цигарка (ст): Ромку, сховай дзиґар, бо ще тебе який бельфер здибає, і нащо тобі клопоту (П'ясецький)|| = вар'ят дзи́ґар II. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дзиґар — див. годинник Словник синонімів Вусика
  6. дзиґар — Дзиґа́р, -ра́; дзиґарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дзиґар — Дзиґар, -ра м. = годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґарок (см. дзиґарок). --------------- Дзиґарок, -рка, дзиґар, -ра м. = годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81. Словник української мови Грінченка