1. Орфографічний словник української мови

дидаскал

дидаска́л

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дидаскал — -а, ч. 1》 Вчитель у стародавній Греції та Візантії, а також у деяких братських школах та греко-латинських школах Росії 17 ст. 2》 Керівник давньоруського хору, знавець церковного співу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дидаскал — (від гр. didaskalos — наставник, учитель) — керівник давньоруського хору, знавець церковного співу. Словник-довідник музичних термінів
  3. дидаскал — ДИДА́СКАЛ, а, ч. 1. Учитель у Стародавній Греції та Візантії. В античності дидаскалами називали учителів, а також театральних діячів – фахівців із навчання хорів (з наук. літ.); У Візантії до XI століття дидаскалами називалися шкільні учителі. Словник української мови у 20 томах
  4. дидаскал — Учитель, учена людина див. даскал Словник застарілих та маловживаних слів