динамітник

динамі́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. динамітник — -а, ч. 1》 Той, хто працює з динамітом. 2》 бірж., жарг. Енергійний торговець, який продає ненадійні товари, цінні папери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. динамітник — ДИНАМІ́ТНИК, а, ч. Той, хто працює з динамітом. — Динаміт я підібрав на тому тижні і закопав у тайзі. Закопані і динамітники [диверсанти], всі п’ять (Довж., Зач. Десна, 1957, 69). Словник української мови в 11 томах