диригент

дириге́нт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диригент — [диериегент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. диригент — -а, ч. Керівник колективу виконавців у хорі, оркестрі, оперному або балетному спектаклі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. диригент — Керівник, див. регент Словник чужослів Павло Штепа
  4. диригент — (від фр. diriger — керівник колективу музикантів, який об’єднує виконавців з оркестру, хору, оперної або балетної вистави з метою досягнення єдиного трактування та художньої досконалості. Словник-довідник музичних термінів
  5. диригент — дириге́нт [від лат. dirigens (dirigentis) – направляючий] особа, що керує колективним виконанням музичного твору (оркестром, хором, ансамблем, оперною або балетною трупою тощо) і дає власне трактування творові. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. диригент — Музикант, який керує, переважно за допомогою рук, виконанням твору оркестром і (або) хором; давніше д. хору називали капельмейстером та хормейстером. Універсальний словник-енциклопедія
  7. диригент — ДИРИГЕ́НТ (керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному або балетному спектаклі); КАПЕЛЬМЕ́ЙСТЕР (хору або оркестру); РЕ́ГЕНТ (хору, перев. церковного). Зблиснула над головою диригента паличка. Зірвалася в залі злагоджена пісня (Ю. Словник синонімів української мови
  8. диригент — ДИРИГЕ́НТ, а, ч. Керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному або балетному спектаклі. Диригент мав перед собою велику кількість хористів чи оркестрантів, тобто велику кількість різних індивідуальностей... Словник української мови в 11 томах