1. Орфографічний словник української мови

дитятко

дитя́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дитятко — -а, с. Зменш.-пестл. до дитя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дитятко — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. дитятко — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. Словник синонімів української мови
  4. дитятко — Дитя́тко, -ка, -кові, на -тя́ткові; дитя́тка, -ток, -ткам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дитятко — ДИТЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до дитя́. Біля рідної матки добре дитятку (Укр.. присл.., 1955, 126); Їжачок, Мале дитятко, Сам полив З посівом грядку (Стельмах, Колосок… 1959, 82). Словник української мови в 11 томах
  6. дитятко — Дитя, -тяти с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. ум. дитятко, дитяточко, дитятонько, дитятонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330. Словник української мови Грінченка