добачувати

доба́чувати

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добачувати — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм. Словник синонімів української мови
  2. добачувати — ДОБА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., діал. Добачати (у 1 знач.). Дивлюся на людей [безробітних], як вони їдять хліб, і добачую в їх обличчях якийсь таємний, їдкий жаль (Ірчан, II, 1958, 148); Я навчилась не тільки добачувати життєві явища... Словник української мови в 11 томах