догвинчений
догви́нчений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догвинчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до догвинтити. Великий тлумачний словник сучасної мови