1. Орфографічний словник української мови

догідник

догі́дник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догідник — -а, ч., розм. Той, хто намагається догодити кому-небудь; догідлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. догідник — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. догідник — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  4. догідник — ДОГІ́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто намагається догодити кому-небудь; догідлива людина. Словник української мови в 11 томах