донкіхот

донкіхо́т

іменник чоловічого роду, істота

ірон.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донкіхот — -а, ч. 1》 Персонаж твору іспанського письменника М. де Сервантеса Сааведри (1547-1616) "Вигадливий ідальго Дон-Кіхот Ламанчський". 2》 перен. Ідеаліст, мрійник, який захоплюється нездійсненним, бореться з вигаданими перешкодами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. донкіхот — ДОНКІХО́Т, а, ч., ірон. Наївний мрійник, фантазер, який марно бореться за нездійсненні, далекі від реального життя ідеали. Словник української мови в 11 томах