доцент

доце́нт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доцент — [доцент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. доцент — -а, ч. Вчене звання або посада викладача вищої школи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доцент — Підпрофесор Словник чужослів Павло Штепа
  4. доцент — доце́нт [від лат. docens (docentis) – навчаючий] вчене звання викладачів вищих навчальних закладів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. доцент — В Україні посада у вузах, на яку призначають працівників із науковим ступенем кандидата наук. Універсальний словник-енциклопедія
  6. доцент — Доце́нт, -нта; доце́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. доцент — ДОЦЕ́НТ, а, ч. Вчене звання або посада викладача вищої школи. Недавно побачив [Вадим] у газеті оголошення конкурсу на заміщення вакансії доцента в рідному університеті (Руд., Остання шабля, 1959, 38); // Людина, що має це звання і займає цю посаду. Словник української мови в 11 томах