1. Орфографічний словник української мови

дресирувальник

дресирува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дресирувальник — -а, ч. Той, хто займається дресируванням тварин, птахів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дресирувальник — ДРЕСИРУВА́ЛЬНИК, ПРИБО́РКУВАЧ. Я дивився на тих звірят, а сам думав: виросту, обов'язково дресирувальником буду (Ю. Збанацький); Леви перекидаються, гарчать, але слухняно роблять все, що від них вимагає німець-приборкувач (Ю. Яновський). — Пор. 1. дресирува́ти. Словник синонімів української мови
  3. дресирувальник — ДРЕСИРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається дресируванням тварин, птахів і т. ін. Я дивився на тих звірят, а сам думав: виросту, обов’язково дресирувальником буду (Збан., Мор. чайка, 1959, 94). Словник української мови в 11 томах