1. Орфографічний словник української мови

дурочка

ду́рочка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурочка — ДУ́РОЧКА, и, ж. Пестл. до ду́рка. — Бач, дурочко! — ласкаво мовила вона мені (Мирний, IV, 1955, 345); [Кіндрат Антонович:] Дурочка ти! Ну і нащо мені чужі молодиці, коли у мене своя є голубочка-сизоперочка? (Крон., II, 1958, 248); *У порівн. Словник української мови в 11 томах