1. Орфографічний словник української мови

дуріння

дурі́ння 1

іменник середнього роду

від: дури́ти

дурі́ння 2

іменник середнього роду

від: дурі́ти

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуріння — I -я, с. Дія за знач. дурити. II -я, с. Дія за знач. дуріти 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дуріння — ДУРІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. дури́ти. Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевнення — се дуріння, брехня (Гр., II, 1963, 138). ДУРІ́ННЯ² я, с. 1. Дія за знач. дурі́ти 2, 3. [Марфа Варфоломіївна:] Я вже скінчила.. і з марінням, і з дурінням (Кроп., II, 1958, 272). Словник української мови в 11 томах