екання

е́кання

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екання — -я, с., розм. Дія за знач. екати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. екання — Е́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. е́кати і звуки, утворювані цією дією. Спочатку більш-менш бадьоро вичитує Хома, потім збивається, застрягає, витягує з себе такі, як і сам, довгі «екання» і, червоніючи, невдоволено махає рукою (Стельмах, І, 1962... Словник української мови в 11 томах