1. Орфографічний словник української мови

екзегет

екзеге́т

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзегет — Екзеге́т: — інтерпретатор біблійних текстів [54] Словник з творів Івана Франка
  2. екзегет — ЕКЗЕГЕ́Т, а, ч. 1. книжн. Той, хто пояснює, тлумачить будь-який текст. Уже стало нормою бути фахівцем із Данте чи Шекспіра, заохочуються наміри залишатися екзегетом одного письменника, скажімо, Вольтера чи Гете (з наук. літ.). 2. іст. Словник української мови у 20 томах
  3. екзегет — Екзеге́т, -та; -ге́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)