етюд

етю́д

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етюд — (фр. etude) невелика частина художнього твоpу, що є деталлю i може iснувати окpемо. Словник стилістичних термінів
  2. етюд — (картини) шкіц, ескіз, начерк, нарис; (малюнок з натури) образок; (музичний) п'єска, вправа. Словник синонімів Караванського
  3. етюд — [еит'уд] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. етюд — -а, ч. 1》 Твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. 2》 Невеликий літературний твір, присвячений якому-небудь окремому питанню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. етюд — Нарис, див. ескіз Словник чужослів Павло Штепа
  6. етюд — (фр. etude вивчення) — 1. Інструктивна вправа для розвитку виконавської (переважно інструментальної) техніки. (М.Клементі, Р.Крейцера, К.Черні та ін.). 2. Високохудожні концертні п’єси (Е. для фортепіано Б.Бартока, Й.Брамса, М.Лисенка, Ф.Ліста... Словник-довідник музичних термінів
  7. етюд — • етюд в літературі (від франц. étude — вправи, вивчення) — жанр, невеликий, переважно прозовий безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутр. Українська літературна енциклопедія
  8. етюд — етю́д (франц. etude, від лат. studium – старанність, заняття) 1. В образотворчому мистецтві – первісний допоміжний малюнок, виконаний з натури, для майбутнього твору. 2. Музична навчальна п’єса. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. етюд — Навчальний музичний твір для певного інструменту; концертний фортепіанний е. започаткував Ф. Шопен. Універсальний словник-енциклопедія
  10. етюд — ЕСКІ́З (малюнок, картина тощо, в яких накреслюються тільки загальні риси того, що має бути зображено; попередня редакція літературного або музичного твору і т. ін.), ЕТЮ́Д, НА́ЧЕРК, ШКІЦ, ЗАРИСО́ВКА рідко; КРОКІ́ спец. Словник синонімів української мови
  11. етюд — Етю́д, -да; етю́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. етюд — ЕТЮ́Д, а, ч. 1. Твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. Кращі художники-демократи на живому матеріалі.. Словник української мови в 11 томах