жаркий

Значення в інших словниках

1. жаркий — (день) парний, паркий, варкий, шкварний, задушливий, душний, спечний; (- полум'я) пекучий, палючий, гарячий; (край) СОВ. теплий, тропічний; (поцілунок) жагучий; (колір) ясночервоний, ЖАРИСТИЙ; (- кропиву) жалкий. Словник синонімів Караванського
2. жаркий — [жаркий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
3. жаркий — -а, -е. 1》 Який дає багато тепла (про сонце, вогонь і т. ін.); пекучий, гарячий. || З високою температурою повітря; душний. || Який добре зберігає тепло тіла, захищає його від холоду; теплий (про одяг). || Тропічний. 2》 перен. Те саме, що жагучий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жаркий — Горячий, жагучий, пекучий, палючий, спекотний, спечний, палкий, парний, шкварний Словник чужослів Павло Штепа
5. жаркий — ГАРЯ́ЧИЙ (про сонце, вогонь тощо — який дає багато тепла), ЖАРКИ́Й, ПЕКУ́ЧИЙ, ПАЛЮ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, ПАЛАХКОТЛИ́ВИЙ, ШПАРКИ́Й. Молоде пагіння на горіхах на гарячому сонці вже повиганялось на сажень вгору (І. Словник синонімів української мови
6. жаркий — Жарки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. жаркий — ЖАРКИ́Й, а́, е́. 1. Який дає багато тепла (про сонце, вогонь і т. ін.); пекучий, гарячий. Опам’яталась [Солоха] тілько коло печі, коли жарке полум’я лизало своїми вогняними язиками чорні челюсті печі (Мирний, І, 1954, 69); Підійшли ланцюжком ковші... Словник української мови в 11 томах