1. Орфографічний словник української мови

жебручий

жебру́чий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жебручий — жебрущий, -а, -е. Який просить милостиню і живе з неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жебручий — ЖЕБРУ́ЧИЙ, а, е. Який просить милостиню і живе з неї. Перебрався він [царевич] за жебручого діда і йде до того міста, де та царівна (Укр.. казки, легенди.., 1957, 400); Коли настав призначений день, царський двір заповнився жебручим народом (Фр., IV, 1950, 145). Словник української мови в 11 томах