1. Орфографічний словник української мови

жовнірство

жовні́рство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовнірство — -а, с., іст. Збірн. до жовнір 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жовнірство — ЖОВНІ́РСТВО, а, с., іст. Збірн. до жовні́р 1. На чверть милі від Зборова стояв гомін, розносились гучні співи безпечного королівського жовнірства (Кач., II, 1958, 459). Словник української мови в 11 томах
  3. жовнірство — Жовнірство, -ва с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. І. 275. Словник української мови Грінченка