1. Орфографічний словник української мови

завергати

заве́рга́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завергати — -вергаю, -вергаєш, завергнути і завергти, -гну, -гнеш; мин. ч. заверг, -ла, -ло; док., перех., розм. 1》 З силою закидати, закинути. 2》 Вергаючи, покрити чим-небудь якусь поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. завергати — ЗАВЕ́РГА́ТИ, ве́рга́ю, ве́рга́єш, ЗАВЕ́РГНУТИ і ЗАВЕ́РГТИ, гну, гнеш; мин. ч. заве́рг, ла, ло; док., перех., розм. 1. З силою закидати, закинути. Я скочив, наче вуж звинувсь, ..вирвав шнур, в тій хвилі заверг на шию (Фр., XIII, 1954, 109). 2. Вергаючи, покрити чим-небудь якусь поверхню. Словник української мови в 11 томах