завуч

за́вуч

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завуч — -а, ч. Скорочення: завідувач учбової частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. завуч — ЗА́ВУЧ, а, ч. Скорочення: завідувач учбової частини. Корній Іванович не поривав зв’язків з педагогічним колективом, ..забігав до кабінету директора школи, до завуча, до вчительської (Вол., Місячне Срібло, 1961, 294); Вона працювала завучем середньої школа (Томч., Готель.., 1960, 304). Словник української мови в 11 томах