заганяти

Значення в інших словниках

1. заганяти — див. устромляти Словник синонімів Вусика
2. заганяти — I -яю, -яєш і рідко загонити, -ню, -ниш, недок., загнати, зажену, заженеш; наказ. сп. зажени; док., перех. 1》 Примушувати кого-, що-небудь увійти кудись, у щось; прот. виганяти. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заганяти — Як на слизьке загнав, то про підкови згадав. Як потрапив у неприємну ситуацію, то аж тоді згадав, що не підготувався до неї заздалегідь. Приповідки або українсько-народня філософія
4. заганяти — Яю, -яєш, недок., загнати, -жену, -женеш, док. Принижувати, тиснути на когось. Та не заганяй ти на нього: бачиш, дитина і так забичена. Словник сучасного українського сленгу
5. заганяти — заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого. Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Нікуди не годяться діла твої .., Лелюше. На слизьке загнали тебе .. звідки майже немає виходу (М. Фразеологічний словник української мови
6. заганяти — ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док. Словник синонімів української мови
7. заганяти — Заганя́ти, -ганя́ю, -ганя́єш; загна́ти, зажену́, -жене́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. заганяти — ЗАГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і рідко ЗАГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ЗАГНА́ТИ, зажену́, зажене́ш; наказ. сп. зажени́; док., перех. 1. Примушувати кого-, що-небудь увійти кудись, у щось; протилежне виганяти. Словник української мови в 11 томах
9. заганяти — Заганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. загна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Мет. 195. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. Мет. 10. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Словник української мови Грінченка