загулювати

загу́лювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загулювати — -юю, -юєш, недок., рідко, загуляти, -яю, -яєш, док. 1》 Починати гуляти, бенкетувати, пиячити. || тільки док. Почати поводити себе непристойно, легковажно. 2》 тільки док. Почати гуляти, здійснювати прогулянки. || Забушувати, завирувати. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. загулювати — ЗАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ЗАГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. Починати гуляти, бенкетувати, пиячити. Інколи каменяр загулює, і тоді розшукувати його ходить маляр Влас Карамушка (Шиян, Магістраль, 1934, 16); Вернулися [заробітчани] в город... Словник української мови в 11 томах