задумка

заду́мка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задумка — ЗАДУ́МКА, и, ж., розм. Те саме, що за́дум 1. Спробував [Лучук] перемовлятися з Сивооком, бо дуже кортіло знати, як же той повернув його задумку, що сподівається чинити, коли допадуть його Джурилові втікачі (П. Загребельний); Мазепа тихо сидів. Словник української мови у 20 томах