зажиток

зажи́ток

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зажиток — -тку, ч., діал. Достаток; заможність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зажиток — ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Словник синонімів української мови
  3. зажиток — ЗАЖИ́ТОК, тку, чол., діал. Достаток; заможність. Ян Замойський своє від життя забрав. Коронне канцлерство, гетьманство, зажитки, слава, академія (Іван Ле, Україна, 1940, 141); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (Радянська Україна, 3.VII 1961, 3). Словник української мови в 11 томах