зажиток
зажи́ток
іменник чоловічого роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зажиток — -тку, ч., діал. Достаток; заможність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зажиток — ДОСТА́ТОК (ДОСТА́ТКИ) (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧА розм., БЛА́ГА перев. книжн., ДОГО́ДА заст., БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗАЖИ́ТОК діал., ГАРА́ЗДИ (ГАРА́ЗД) діал., ПО́ВНЯ діал. Словник синонімів української мови
- зажиток — ЗАЖИ́ТОК, тку, чол., діал. Достаток; заможність. Ян Замойський своє від життя забрав. Коронне канцлерство, гетьманство, зажитки, слава, академія (Іван Ле, Україна, 1940, 141); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (Радянська Україна, 3.VII 1961, 3). Словник української мови в 11 томах