1. Орфографічний словник української мови

заклопотати

заклопота́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклопотати — -очу, -очеш, док., перех. Завдати багато клопоту, роботи кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заклопотати — ЗАКЛОПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех. Завдати багато клопоту, роботи кому-небудь. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, Вона ж мене заклопоче — я ж дівчина молода (Чуб., V, 1874, 535); Чіпці тепер не до того. Словник української мови в 11 томах
  3. заклопотати — Заклопота́ти, -чу́, -чеш гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода. Чуб. V. 535. Словник української мови Грінченка