залежність

зале́жність

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залежність — див. неволя Словник синонімів Вусика
  2. залежність — Глибоко закореніла звичка вживання алкоголю, тютюну, наркотиків, ліків, від яких важко або неможливо відмовитися без спеціальної допомоги. англ. addiction / dependence; нім. Abhängigkeit f=; угор. függőség; рос. зависимость. Словник із соціальної роботи
  3. залежність — [залежн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. залежність — -ності, ж. 1》 Перебування під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорення кому-, чому-небудь. 2》 Зумовленість чого-небудь певними обставинами, причинами і т. ін. || Взаємозв'язок, взаємообумовленість. Кореляційна залежність — див. кореляція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. залежність — Зале́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. залежність — ЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Перебування під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкорення кому-, чому-небудь. — Остогидла мені та залежність на службі чи земській, чи урядовій!.. — подумав Леонід Семенович (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. залежність — рос. зависимость стан економічного суб'єкта, за якого його, існування і діяльність залежать від матеріальної і фінансової підтримки або взаємодії з іншими суб'єктами. Eкономічна енциклопедія
  8. залежність — Залежність, -ности ж. Зависимость. Чуб. І. 253. Словник української мови Грінченка