залопотати

залопота́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залопотати — -очу, -очеш і залопотіти, -очу, -отиш, док., розм. 1》 перех. і без додатка. Заговорити швидко й перев. невиразно, незрозуміло. 2》 неперех. Піти, побігти і т. ін., швидко і м'яко ступати, утворюючи легкий тупіт. 3》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. залопотати — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. залопотати — ЗАЛОПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАЛОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ть док., розм. 1. перех. і без додатка. Заговорити швидко і перев. невиразно, незрозуміле. «Стій! Хто іде?» Залопотали щось по-чужому в тишині (Сос., II, 1958, 438); — А оцей піп чого тут?... Словник української мови в 11 томах