замлівати

замліва́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замлівати — -аю, -аєш, недок., замліти, -ію, -ієш, док. 1》 Втрачати чутливість, німіти внаслідок порушення кровообігу (про частини тіла); затерпати. 2》 Ставати нерухомим, завмирати від якого-небудь глибокого, сильного почуття. 3》 діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. замлівати — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
  3. замлівати — ЗАМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втрачати чутливість, німіти внаслідок порушення кровообігу (про частини тіла); затерпати. Та й держалась же Конониха за те життя, як борона за траву! Держалась.. Словник української мови в 11 томах
  4. замлівати — Замліва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. замліти, -лію, -єш, гл. 1) Ослабѣвать, ослабѣть, изнуряться, изнуриться. Ой я ж терпіла да вже замліла. Чуб. III. 250. То він дуже знать замлів, що він свою збрую не ніс, що він свого коня не вів. Гол. І. 12. Словник української мови Грінченка