заміщення
замі́щення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заміщення — [зам’ішчеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- заміщення — Замещение — replacement — Ersetzung, Erzätz, Ersatz – фізико-хімічний процес, при якому на місці одного мінералу чи аґреґату утворюється інший мінерал чи аґреґат з іншим хімічним складом. Гірничий енциклопедичний словник
- заміщення — -я, с. Дія за знач. замістити. Заміщення імпорту ек. — політика заміщення імпортних товарів вітчизняною продукцією. Реакція заміщення — хімічне перетворення, за якого атоми одного елемента в молекулі сполуки заміщуються атомами іншого елемента. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заміщення — Замі́щення, -ння; -щення, -щень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заміщення — ЗАМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. замісти́ти. Недавно побачив [Вадим] у газеті оголошення конкурсу на заміщення вакансії доцента в рідному університеті (Руд., Остання щабля, 1959, 38). Словник української мови в 11 томах
- заміщення — рос. замещение 1. В економіці — заміна виробництва і споживання одного товару іншим, близьким йому за властивостями та якістю. 2. Виконання посадових обов'язків однієї особи іншою на період її тимчасової відсутності, відпустки, відрядження, захворювання. Eкономічна енциклопедія