занести

зане́сти́

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занести — [занеисти] -су, -сеш, -сеимо, -сеите; мин. -н'іс, -неисла; нак. -си, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. занести — див. заносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. занести — куди́ і во́рон кісто́к (ко́сті) не зано́сить. Дуже далеко, в найвіддаленіше місце. Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі, не схожі ні на що на світі, звірині заповідники, ті місця, куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (О. Фразеологічний словник української мови
  4. занести — ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИ розм., ВІДТА́СКУВАТИ розм. рідко. — Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́рти фам. відтараба́нити фам. Словник синонімів української мови
  5. занести — Зане́сти́, -несу́, -несе́ш; зані́с, занесла́, -несли́; зані́сши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. занести — Занести́, -ся см. заносити, -ся. Словник української мови Грінченка