запечалити
запеча́лити
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запечалити — -лю, -лиш, док., перех., розм. Викликати у кого-небудь смуток; засмутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запечалити — ЗАПЕЧА́ЛИТИ див. запеча́лювати. Словник української мови у 20 томах
- запечалити — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- запечалити — ЗАПЕЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Викликати у кого-небудь смуток; засмутити. — О, дівчино, дівчино! — каже Тиміш. — Як ти мене запечалила! (Вовчок, І, 1955, 50); Цей дотеп не розвеселив, а ще більше запечалив Марію (Стельмах, Хліб.., 1959, 318). Словник української мови в 11 томах
- запечалити — Запечалити, -лю, -лиш гл. Опечалить. Лона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290. Словник української мови Грінченка