запримітити
запримі́тити
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запримітити — [заприем’ітиетие] -м'ічу, -м'ітиеш; нак. -м'іт', -м'іт'теи Орфоепічний словник української мови
- запримітити — див. запримічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запримітити — ПОМІ́ТИТИ (сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТИТИ, ПІДМІ́ТИТИ, СПОСТЕРЕГТИ́, ВІДЗНА́ЧИТИ, ЗАУВА́ЖИТИ (ЗАВВА́ЖИТИ) розм., ЗАМІ́ТИТИ розм., ЗАПРИМІ́ТИТИ розм., ПІЙМА́ТИ розм., НАСТЕРЕГТИ́ розм. Словник синонімів української мови
- запримітити — ЗАПРИМІ́ТИТИ див. заприміча́ти. Словник української мови в 11 томах
- запримітити — Запримітити, -чу, -тиш гл. Примѣтить, замѣтить. Я вже давно запримітила, що полюбила його. Кв. Драм. 265. Запримітила, що у Пилипа і очі карі, і вуси шовкові. Мир. Пов. І. 124. Словник української мови Грінченка