запрошений
запро́шений 1
дієприкметник
якого запросили; який отримав запрошення
запро́шений 2
дієприкметник
запропонований — про ціну, вищу за звичайну
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запрошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запросити I. || запрошено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. запрошений, -ного, ч.; запрошена, -ної, ж. Той (та), хто одержав куди-небудь запрошення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запрошений — Запро́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запрошений — ЗАПРО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запроси́ти¹. У призначену неділю звечора зібралися запрошені гості, посідали, ведуть звичайну розмову (Мирний, III, 1954, 191); Василь знову згадав про список літераторів, запрошених на літературний вечір (Томч. Словник української мови в 11 томах