1. Орфографічний словник української мови

заріза

зарі́за

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заріза — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  2. заріза — -и, ч., діал. Убивця, розбійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заріза — до зарі́зу, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т. ін. Дуже, конче. — О, гранати!.. Потрібні до зарізу. Ми вже п’ять контратак відбили!.. (О. Гончар); Полковникові був потрібен “язик”. Як кажуть — до зарізу (І. Фразеологічний словник української мови
  4. заріза — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. заріза — ЗАРІ́ЗА, и, ч., діал. Убивця, розбійник. Піймали одного зарізу: То Евріала-молодця (Котл., І, 1952, 228). Словник української мови в 11 томах