засклепити

засклепи́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засклепити — Засклепити: — тут: заціпити [19] Словник з творів Івана Франка
  2. засклепити — -плю, -пиш; мн. засклеплять; док., перех. 1》 Звести над чим-небудь склепіння. 2》 перен. Міцно закрити, стулити. || безос. 3》 діал. Зробити дуже твердим (землю і т. ін). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засклепити — ЗАСКЛЕПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. засклепля́ть; док., перех. 1. Звести над чим-небудь склепіння. Став у церкві батько з сином. Церкву вже кінчали: Засклепили, побілили, Олтар прибивали (Рудан., Тв., 1959, 165). 2. перен. Міцно закрити, стулити. Словник української мови в 11 томах
  4. засклепити — Засклепити, -плю́, -пиш гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). Александров. у. 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати. Камен. у. Словник української мови Грінченка