затвор

затво́р 1

іменник чоловічого роду

рухома конструкція; частина вогнепальної зброї; механізм фотоапарата

затво́р 2

іменник чоловічого роду

місце ув'язнення; келія

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затвор — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
  2. затвор — Затвор — bolt, gate, closing device — *Verschlus — рухома конструкція, що повністю або частково перекриває отвір, маючи змогу припиняти (регулювати) надходження через нього рідини, газу тощо. Найбільш поширеними є такі конструктивні типи... Гірничий енциклопедичний словник
  3. затвор — I -а, ч., спец. 1》 Рухома конструкція для закривання отворів приладів і споруд з метою припинення руху, доступу чого-небудь через отвір. 2》 Частина вогнепальної зброї, признач. для замикання ствола та виконання пострілу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затвор — Закривка, засувка, гатка, див. запірка, собачка Словник чужослів Павло Штепа
  5. затвор — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
  6. затвор — ЗАТВО́Р¹, а, ч., спец. 1. Рухома конструкція для закривання отворів приладів та споруд з метою припинення руху, доступу чого-небудь через отвір. Словник української мови в 11 томах