1. Орфографічний словник української мови

заточити

заточи́ти 1

дієслово доконаного виду

загострити

заточи́ти 2

дієслово доконаного виду

закотити; спричинити втрату рівноваги

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заточити — I див. заточувати I. II див. заточувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заточити — ЗАТОЧИ́ТИ³ див. зато́чувати³. Словник української мови у 20 томах
  3. заточити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. заточити — ЗАТОЧИ́ТИ¹ див. зато́чувати¹. ЗАТОЧИ́ТИ² див. зато́чувати². Словник української мови в 11 томах
  5. заточити — Заточити, -ся см. заточувати, -ся. Словник української мови Грінченка