1. Орфографічний словник української мови

затягнути

затягну́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затягнути — (позичити): набрати, взяти [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. затягнути — Затягну́ти. Взяти, отримати (про позику, кредит). Та ще і та перепона, що член, не сплативши одної позички, не має права затягнути другу позичку (Б., 1895, 2, 2); Ухвалено призволити черновецкій громаді затягнути позичку 65. Українська літературна мова на Буковині
  3. затягнути — див. затягати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затягнути — затяга́ти (затя́гувати) / затягти́ (затягну́ти) петлю́ (за́шморг) (на ши́ї). Ставити кого-, що-небудь у безвихідне становище; вдаватися до утисків, обмежень і т. ін. Знову народ у панській неволі опинився. Фразеологічний словник української мови
  5. затягнути — ЗАСМО́КТУВАТИ (перев. про воду, болото, трясовину і т. ін. — вбирати в себе, вниз, всередину чогось), ЗАСИСА́ТИ, УСМО́КТУВАТИ (ВСМО́КТУВАТИ), ПРИСМО́КТУВАТИ, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  6. затягнути — ЗАТЯГНУ́ТИ див. затяга́ти¹. Словник української мови в 11 томах