1. Орфографічний словник української мови

зачепити

зачепи́ти 1

дієслово доконаного виду

торкнути; скривдити; поширитися

зачепи́ти 2

дієслово доконаного виду

захопити; роздобути

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачепити — I див. зачіпати. II див. зачіплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зачепити — зачіпа́ти / зачепи́ти за живе́ кого. 1. Дошкульно ображати, вражати когось. Холодний голос співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (І. Фразеологічний словник української мови
  3. зачепити — ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ рідше) (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою викликати у кого-небудь почуття гіркоти, досади), УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), ЗАЧІПА́ТИ, ЗНЕВАЖА́ТИ, ОБИЖА́ТИ розм., ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) із сл. Словник синонімів української мови
  4. зачепити — Зачепи́ти, див. зачіпа́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зачепити — ЗАЧЕПИ́ТИ¹ див. зачіпа́ти. ЗАЧЕПИ́ТИ² див. зачі́плювати. Словник української мови в 11 томах
  6. зачепити — Зачепити, -ся см. зачіпати, -ся. Словник української мови Грінченка