збожеволілий
збожево́лілий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збожеволілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до збожеволіти. 2》 у знач. прикм. Який виражає божевілля. || у знач. ім. збожеволілий, -лого, ч. Психічно хвора людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збожеволілий — ЗБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до збожево́літи. На неї дивилися очі її дядька, в яких мерехтів вовчий вогник, очі збожеволілої від голоду людини (Речм., Весн. Словник української мови в 11 томах
- збожеволілий — Збожеволілий, -а, -е Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122. Словник української мови Грінченка