зведенюк

зведеню́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зведенюк — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. зведенюк — -а, ч., розм. Те саме, що зведеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зведенюк — Зведеню́к, -ка́; -нюки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зведенюк — ЗВЕДЕНЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що зведеня́. *Образно. І це все вони [піонери]? — гомоніли, працюючи, шахтарі.— І підлогу полагодили? — І рами повставляли? — Ну, й зведенюки! (Мокр., Острів.., 1961, 70). Словник української мови в 11 томах
  5. зведенюк — Зведенюк, -ка м., зведеня, -няти, с. Одинъ изъ сводныхъ дѣтей. Та й діти між собою часто б'ються — надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Рудч. Ск. II. 54. Словник української мови Грінченка