звонпити
зво́нпити
дієслово доконаного виду
втратити самообладання; розгубитися
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звонпити — звонпити (звонтпити) зневіритися, втратити надію, засумніватися, завагатися, перелякатися, занепасти духом Словник застарілих та маловживаних слів