звірчувати
зві́рчувати
дієслово недоконаного виду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звірчувати — ЗВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що скру́чувати. — Нашому поколінню вистачить роботи,— звірчуючи товсту цигарку, мовив Грінчак (Чорн., Визвол. земля, 1959, 129). Словник української мови в 11 томах