1. Орфографічний словник української мови

здичавлений

здича́влений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здичавлений — -а, -е. Те саме, що здичавілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здичавлений — ЗДИЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Те саме, що здича́вілий. Гасають по городах здичавлені без верхівців коні (Гончар, II, 1959, 24); Ліс… Кілька днів підряд шумів він, з осінніми вітрами змагаючись. Розхристаний, здичавлений (Вас., II, 1959, 554). Словник української мови в 11 томах